Міжнародний учнівський конкурс 

юних істориків «ЛЕЛЕКА – 2016»

 

24 березня 2016 року учні Куликівської школи взяли активну участь у щорічному Міжнародному учнівському конкурсі юних істориків "ЛЕЛЕКА - 2016".

 
Мета конкурсу – популяризація історичних знань  серед учнівської молоді для пізнання власної  історії  в контексті загальносвітової; активізація та актуалізація вивчення історії у  навчальних закладах; підвищення рівня знань з історії;  розвиток дослідницьких здібностей учнів; патріотичне виховання школярів та формування у них історичної пам’яті; популяризація ідей конкурсу серед учнівської молоді в інших державах.

Чекаємо гарних результатів!!!

Автопортрет  «Я  –  педагог  і  особистість»

Вважаю, що учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською"; практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва виховувати й відчувати її індивідуальний світ";  " наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів. Необхідно вміти  настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.     Вважаю, що кожна людина повинна сумлінно виконувати свою земну місію. Усвідомлюю свою відповідальність перед суспільством,оскільки вона вчить і виховує молоде покоління. І від того, яким буде це покоління, залежить майбутнє держави. Вірю, що благополуччя і процвітання країни забезпечить молодь, яка народилася і виховується в незалежній Україні.

Інноваційні  форми  роботи  та  технології

Викладання історії в школі вимагає сьогодні не тільки виконання основних функцій учителя – навчити та виховати учня, а, відповідно, навчитися самому. Це вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. Цього року розпочала роботу над проблемою "Використання різних форм та методів на уроках історії з метою активізації пізнавальної діяльності учнів"   Я вважаю, що сьогодні інноваційні методи набувають усе більшої популярності. Ефективнішим стає навчання під час використання інтерактивної дошки, комп’ютера та проектора. Інтерактивна дошка – цінний інструмент для навчання учнів усього класу. Дошка дає змогу подати інформацію за допомогою різних мультимедійних ресурсів, можна коментувати матеріал, використовувати карти, малюнки, відео.    Велику увагу приділяю створенню мультимедійних презентацій. Це дозволяє мені на уроках використовувати схеми, портрети, тексти, карти. При поясненні матеріалу використовую анімаційні слайди презентації, що дозволяє мені поетапно розглядати з учнями  матеріал, акцентувати увагу на головному.    Багато таких уроків використовую у 7 класах. Старі підручники перевантажені матеріалом, учні не в змозі його повністю засвоїти. Презентації, створені самим учителем, дозволяють логічно вибудувати  урок, виділити головне, використовуючи при цьому різноманітну наочність.     Розвиток суспільства вимагає сьогодні використовувати нові технології в усіх сферах життя. Це має відношення і до сучасної школи, у якій учитель використовує комп’ютер у своїй діяльності для підвищення ефективності уроків.

Ігрова   діяльність   на   уроках  історії

    Викладання історії в школі вимагає сьогодні не тільки виконання основних функцій вчителя – навчити і виховати учня, а , відповідно, навчитися самому. Це вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. Можливо, слід звернутися до відомих педагогів, які радили для досягнення ефективності навчання                «… якомога більше запитувати, опитане засвоювати, тому, хто засвоїв, запитати інших – ці три правила дають можливість учневі перемагати вчителя». Ян Каменський радив і педагогам, і учням якомога частіше застосовувати саме третє правило, адже «навчаючи інших, ми самі навчаємося». І саме інтерактивне навчання допомагає це зробити. Це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

  Декілька років поспіль, викладаючи історію у 5-6 класах, я  працювала над проблемою «Ігрова діяльність на уроках історії». Усі ми знаємо, якими різними за рівнем розвитку і засвоєння навчального матеріалу бувають класи. Кожний учень має свої особливості, інтереси, досвід. Тому і рівень навчального матеріалу повинен бути таким, щоб у його засвоєнні за необхідності допомогли інші учні або вчитель.

   Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний  результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства. Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю дітей 5-7 класів є емоційність і допитливість , прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці.

 Але слід пам’ятати, що гра на уроці буде результативною лише в разі дотримання наступних принципів і правил :

1.         Чітке усвідомлення дидактичних цілей використання ігрових елементів у навчальному процесі.

2.          Відсутність сторонніх спостерігачів. При цьому залучення всіх дітей класу до активної діяльності .

3.          Забезпечення в ігровій діяльності моменту несподіваності, непередбачуваності.

4.           Зміни правил  гри, щоб не втрачати зацікавленості учнів.

5.             Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання можливостей гри для розвитку вміння працювати в колективі.

Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе, дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає в тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня.

Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог:

-                врахувувати вікові,  психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;

-                 дотримуватись принципу доступності;

-                 враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;

-                  створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;

-                  залучити до роботи всіх дітей;

-                  застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.

Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей.

Навчальна гра дозволяє досягти низки важливих цілей:

1)    дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);

2)    розвиваючих (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, співставлення, творчих здібностей).

3)    Виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін).

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:

Підготовчий етап

1. «Дерево пізнання»  Умови цієї гри дуже прості: учням пропонується до певної частини навчального матеріалу (можливо, й до цілого уроку) скласти 1—3 запитання (залежно від рівня підготовленості класу). Запитання занотовуються на маленьких аркушах (краще, щоб у формі листочків дерева) і подаються вчителеві. Найзмістовніші з них учитель відзначає як запитання-переможці й причіплює їх до дерева пізнання (малюнок на ватмані, прикріплений до дошки. Дану гру часто використовую для перевірки домашнього завдання. Учням  дуже цікава така форма роботи.

1. «Три речення». Для того, щоб навчити учнів виділяти головне я проводжу цю гру. Зачитавши документ пропоную дітям передати його зміст трьома простими реченнями.

1. «Аукціон імен, понять, назв». Цю гру доцільно проводити на уроках узагальнення або в кінці уроку на закріплення матеріалу. Ця гра допомагає покращувати увагу, пам'ять, мислення.

1. «Чарівний олівець». У цю гру діти грають залюбки. «Чарівний олівець» може «оживити» ле­гендарних засновників Києва, допоможе створити герб родини або рідного міста (села), портрет козака.

Етап проведення гри

Етап узагальнення, аналізу результатів

       На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі я використовую такі види ігор:

 5. «Разок намиста». У цій  можуть брати участь як окремі школярі, так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «Розквіт Київської Русі». Перший учасник гри називає імя когось з історичних діячів того періоду, приміром «Ярослав Мудрий». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово, словосполучення за темою: «Ярослав Мудрий, Софія Київська». Третій повторює твердження попередника й додає своє: «Ярослав Мудрий, Софія Київська, Золоті Ворота...». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів — справжній разок намиста! — до певної теми. Учень, який довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить увесь разок намистин-слів.

    6. Також на уроках у 5 класі я проводжу фізкультхвилинки, щоб діти трішки відпочили. Намагаюся підбирати їх відповідно до розділу, який вивчається. До розділу «Козацька Україна» підібрала ось таку:

Козаки голосували,

Шапки догори кидали (руки піднімаємо вгору),

Кошового вибирали

Мудрого і сильного (руки до плеч)

Козаченька вільного. (руки на пояс ).

Шапки високо летять (руки вгору)

Хлопці голосно галдять.(хитаємо головою)

Ну, а ми галдіть не будем,

Все, що знаєм, не забудем (руки опускаємо)

   7. Ігри-загадки.  Цю форму ігор використовувала майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, такі загадки:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі (Данило).

«Може, птах, а може, ні:

 Ледь торкається води,

 Бо, легкий і прудкокрилий,

 Має човен той вітрила.

 А в негоду просто так

 Веслуватиме козак.

 Човен морем знай гуляє,

 Бранців з каторг визволяє».

 (Козацький човен — чайка)

  Звитяжець, лицар, вправний воїн

  Стрілу знаходив він у полі,

  Що, вирушаючи в похід,

  Вперед пускав як оберіг;

  Ворожі кулі під час січі

 Ловив за хмарами й у вічі

 Своєму кривдникові кидав.

Сто битв з ординцями він виграв,

Зі смертю тричі зустрічався

Й щоразу жартом відкуплявся —

Прожив, казали, двісті літ,

Бо був чаклун і ворожбит.

А ще казали, що від Бога

Наказ він мав: допоки змога

Країну рідну захищати,

З неволі бранців визволяти. (Кошовий отаман Іван  Сірко)

Спостерігаючи протягом І семестру за роботою учнів на ігрових уроках з історії у 5 класах, я вивчала всі види діяльності та поведінки учнів, що дало можливість розробити запитання, які дозволяють визначити рівень ігрового інтересу учнів. Запитання були укладені у вигляді тестів, які запропонували 38 учням 5-х класів. Відповіді розділилися таким чином:

1.     Чи виникає у тебе інтерес до ігрової діяльності на уроці історії?

А) Виникає завжди – 30 уч.

Б) ні, не виникає –  3 уч.

В) інколи – 5 уч.

2. Якого вигляду набуває цей інтерес?

А) хочеться розв’язати те, що пропонує вчитель – 15 уч.

Б) хочеться скласти власні ігрові завдання і запропонувати їх товаришам –  23 уч.

3. Найбільш цікавими, на твій погляд, є такі ігри, де гравець:

А) діє особисто – 10 уч.

Б) діє разом з командою –  28 уч.

4. Найбільш цікавими для тебе є ігри, які вимагають:

А) логічного мислення – 10 уч.

Б) швидкої реакції –  8 уч.

В) кмітливості та дотепності – 20 уч.

         Отже, виходячи з вищесказаного, пізнавальний інтерес під час ігрових уроків у дітей очевидний і сягає високого рівня. Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів, робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим.

   

            

Використання різних форм та методів на уроках історії

з метою активізації пізнавальної діяльності учнів

"Портретна галерея"

 Гра "Дерево пізнання"

Робота в парах 

 Фізкультхвилинка

 Робота біля дошки

 Випереджальні завдання (повідомлення)

Мультимедійні презентації 

 Робота з картою

"Історичний портрет" 

 Робота з підручником

 Робота з таблицями та схемами

Історичні конкурси

    Щороку у школі з метою активізації вивчення історії, розвитку творчих здібностей учнів та їх патріотичного виховання проводиться Міжнародний конкурс юних істориків "Лелека"

    Виконуючи завдання, учні можуть продемонструвати не лише теоретичні знання, але й вміння порівнювати події вітчизняної та всесвітньої історії, впізнавати назви та зміст документів певного історичного періоду, вказувати авторів за відповідними цитатами з їх відомих праць

      

Система уроків по темі 

Київська держава Русь-Україна 

наприкінці X - у першій половині XІ століття

 Урок 1

ТЕМА УРОКУ  Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Мета. Проаналізувати внутрішню та зовнішню діяльність Володимира Великого, розкрити суть реформ князя, визначити важливість запровадження християнства на Русі;

розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам.

виховувати почуття гордості за історичне минуле України.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Обладнання: мультимедійна презентація, підручник

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

-        навчаться аналізувати реформи та визначати їх важливість;

-        вдосконалять навички роботи з історичною картою;

-        навчаться працювати з різними історичними джерелами;

-        зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.

План уроку.

І. Активізація пізнавальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

-        Початок правління Володимира Великого.

-        Внутрішня діяльність Реформи князя, їхнє значення.

-        Зовнішня політика князя.

-        Причини прийняття християнства. Історичне значення.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Учитель. Протягом минулої теми ми вивчали діяльність князів Русі-України, які заклали фундамент даної держави. Давайте пригадаємо деякі моменти з теми:

Завдання на дошці виконує 1 учень

Записати  в хронологічній послідовності імена князів  Русі. (від Аскольда до Святослава)

         Поки учень виконує завдання на дошці, учні виконують таке завдання

«Вгадай історичну особу за описом» -  написано на слайді

А) Нестор-літописець порівнював цю історичну особу з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Православна церква прилучила її до лику святих. Цій особі після скількох воєн вдалося зберігати спокій у країні та зміцнити міжнародне становище. (княгиня Ольга)

Б) Про нього кажуть: хоробрий воїн, “давньоруський спартанець”, “перший запорожець на Київському столі”. (Святослав)

В) Його ім’я перекладається як “мудрий, віщий, святий”. Своєю діяльністю сприяв зміцненню Київської держави, виходу її на міжнародну арену. На воротах Константинополя зміг прибити свій щит. (Олег)

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром. Перше про що ми маємо поговорити, це те як князь отримав владу в Русі-Україні.

Робота з терміном: міжусобна боротьба

Міжусобна боротьба Святославичів

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Роки правління князя 980-1015рр – записати до зошита

В історію Володимир ввійшов як

ВЕЛИКИЙ

КРАСНЕ СОНЕЧКО

СВЯТИЙ

ХРЕСТИТЕЛЬ

Проблемне питання: за що князь Володимир отримав такі прізвиська?

Учитель

Князь Володимир розширив кордони Русі-України.

Розглянути таблицю на слайді провести обговорення

Дата	Напрям походу на	Результат походу
981	поляків	Приєднав Перемишль, Червен Приєднав землі, наклав данину. Приєднав їх землі Приєднав землі до Русі-України Уклав мир
982	Вдруге на в‘ятичів
983	Ятвяги
984	радимичів
985	болгари

 Завдання:

за допомогою слайду позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги  на сході, від Чудського, Ладозького озер  на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.

Робота з документом

 Прочитати текст і визначити першу реформу князя

…Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: “Не добре, що мало городів коло Києва”. І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од вятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав…”

Орієнтовна відповідь учнів:

-        Князь  провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.

Робота з підручником

Заповнити таблицю

Реформа князя Володимира	Суть реформи
Фінансова
Військова
Адміністративна
Будівельна
Оборонна

Перевірка завдання: учні зачитують записи.

Учитель  Прослухайте, будь ласка, вірш та дайте відповіді на запитання

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад

Попід липами густими

Стали ідоли уряд.

Ідол Волоса, Перука,

Ось Сворожич, там Стрибог

А за ними найщедріший Дажбог.

Запитання

1. Яку віру сповідували кияни?
2. Чи було поширене християнство серед князів Русі до X ст..?

Проблемне питання : Чи сприяло язичництво зміцненню держави? Чому?

Повідомлення учня про те, як князь Володимир відправив мужів переймати віри.

Завдання – переглянути відео фрагмент «Хрещення Русі»

Робота за запитаннями:

1. Де охрестився князь Володимир?
2. Яке ім'я він отримав?
3. Коли відбулось хрещення Русі?
4. Як кияни сприйняли цю подію?
5. Яку першу церкву було збудовано?

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі:

-        Сприяло зміцненню держави.

-        Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

Учитель. Отже, настав час  вирішити наше проблемне питання: чому Володимира називали Красним Сонечком, Святим, Великим, Хрестителем?

Учні висловлюють свої думки.

ІІІ. Закріплення вивченого проходить у формі гри “Історичне фехтування”: учні ставлять один одному запитання по вивченому матеріалу.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання. § 7, виписати країни, з якими Русь-Україна мала дипломатичні відносини.

Урок 2

ТЕМА УРОКУ:  РУСЬ-УКРАЇНА ЗА ЧАСІВ ЯРОСЛАВА МУДРОГО.

«РУСЬКА ПРАВДА»

Мета:  ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, усвідомити значення діяльності князя для зміцнення державності;

розвивати вміння працювати з документами, аналізувати їх, давати стислу характеристику історичному діячеві, продовжити формувати вміння роботи з історичною картою;

виховувати інтерес до історичного минулого свого народу та поважне ставлення до культурних надбань українців..

Тип уроку: комбінований

Обладнання: презентація «Князь Ярослав Мудрий», підручники, витяги з “Руської правди”,

     Очікувані результати. Після цього уроку учні:

вдосконалять знання про князів Русі-України;

навчаться працювати з документами;

вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;

вдосконалять навички роботи з історичною картою.

План уроку.

І. Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нової теми.

-        Міжусобна боротьба князів  після смерті Володимира Великого.

-        Діяльність князя Ярослава.

-        “Руська правда” – перший звід давньоруського права.

-        Культурно-освітнє життя Ярослава Мудрого.

-        Зовнішня політика князя.

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.

V. Домашнє завдання.

І. Перевірка виконання домашнього завдання.

Бесіда за запитаннями:

Назвати роки правління Володимира Великого.

За яких обставин прийшов до влади?

Назвати реформу та її суть.

Коротко охарактеризувати процес хрещення Русі.

Перевірка письмового завдання: з якими країнами Русь-Україна підтримувала дипломатичні зв'язки

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.

учень декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Учитель. Про якого князя йде мова у цій поезії? Чим він займався?

Орієнтована відповідь учнів

-        Зміцнив державу, розбудував Київ

-        зв'язки з іншими державами.

-        Збудував м.Ярославль.

-        Створив закони.

-        Збудував Софіївський собор.

Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Учитель. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Міжусобна боротьба князів  після смерті Володимира Великого

Робота з підручником 

За яких обставин Ярослав прийшов до влади?

Записати до зошита роки правління 1019-1054 роки

     Діяльність князя Ярослава.

Робота в групах

1-ша внутрішня діяльність князя;

2-га зовнішня політика князя

Заповнення таблиці

Князь, роки	Внутрішня діяльність	Зовнішня політика

«Руська правда” – перший звід давньоруського права

Робота з документом

Прочитайте уривок з цього документа та дайте відповіді на запитання:

1. Про які традиції руського суспільства іде мова?

2. Чому за вбивство та каліцтво встановлено однаковий штраф?

3. Як остання стаття показує положення смерда?

4. Чиї інтереси захищав цей кодекс законів?

Культурно-освітнє життя Ярослава Мудрого

Повідомлення учнів:

-          Митрополит Іларіон

-          Золоті Ворота

-          Софіївський собор

-          Києво-Печерська лавра

Зовнішня політика князя.

Розповідь учителя +демонстрація слайдів

Тішило Ярослава, що всі шлюби укладені в достойний спосіб. Улюблений син Всеволод одружений на доньці грецького царя Костянтина Мономаха; Святослав вже багато років тому одружився на Одрі, дочці графа Штадського. Ізяслав одружений з Гертрудою, дочкою маркграфа Саксонського. Сестра Доброніга стала польською королевою. Дочка Єлизавета була за норвезьким королем, друга дочка Анастасія — за угорським королем. Ці шлюби посилювали дружбу і мир, а тиша і мирне життя сприяли сільським роботам і переписуванню книг. Коли війна, орачу не до плуга, а книжнику не до тростини для писання.

Династичні зв’язки Ярослава

Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігердою

Його сестра Доброніга вийшла заміж за польського короля Казимира

Син Всеволод одружився з донькою візантійського імператора Анастасією

Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира Гертрудою

Син Святослав — з онукою германського цісаря Генріха ІІ

Дочка Анастасія одружилася з угорським королем Андрієм І

Дочка Єлизавета — з норвезьким королем Гаральдом Суворим

Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І

Запитання

1. З якою метою укладалися династичні шлюби?
2. Чому Ярослава називають «тестем Європи»?

Підводяться підсумки.

Метод “Прес” (для слабших дітей): за що Ярослава нарекли Мудрим?

Метод “Прес” (для сильніших дітей): чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Русі-України?

Учитель. Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Я надаю слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.

Учень-експерт.

1. “Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).
2. “Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).
3. “І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).
4. “Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

ІV. Оцінювання учнівських досягнень.

V. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 8, записати про що йшлося у заповіті Ярослава Мудрого.

Урок 3

Тема уроку  Християнська релігія та церква в житті давньоруського

                       суспільства. Практичне заняття.

Мета:  проаналізувати християнську релігію та церковну організацію

               давньоруського суспільства на основі роботи з історичними 

               джерелами;

               розвивати вміння працювати з історичними джерелами, знаходити

               потрібну інформацію, визначати головне, складати схеми; оцінювати

               самостійно свою роботу на уроці;

               виховувати повагу до історії та християнської релігії.

Обладнання: роздавальний матеріал, презентація «Християнська церква»,

                              підручник

Тип уроку засвоєння нових знань, практична робота.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Метод «Мікрофон»

-          У якому році відбулося хрещення Русі?

-          Який князь охрестив Русь?

-          Яке відношення було людей до хрещення Русі?

ІІІ. Практична робота

1.      Наслідки запровадження на Русі християнства як державної  релігії.

Робота в групах : опрацювати уривки джерел та виконати завдання

-          Короткий зміст джерела;

-          Які факти у джерелі свідчать про наслідки запровадження християнства.

А. «І поставив Володимир церкву святого Василія на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви і священиків наставляти, і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши мужів своїх, став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне».

Б. «Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої Богородиці… І інші церкви ставив він по городах і по містах, настановляючи священиків, і даючи їм частку майна свого, і велячи їм повчати людей і приходити часто до церков. І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, i чорноризцi стали множитися, і монастирі почали з’являтися...І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо святе, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються вченням божественного слова. Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є в книгах незмірна глибина».

2.      Заснування Києво-Печерського монастиря ( демонстрація слайду зображення монастиря)

Завдання

-          Прочитати уривок джерела, підкреслити терміни, що стосуються християнської церкви.

-          Пояснити ці терміни

«Поставив Ярослав русича Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів… А не по багатьох днях знайшовся один чоловік… із города Любеча. І вложив йому Бог у серце намір у землю Грецьку йти і монастирі, що є там, подивитися. Він і подався йти на Святу Гору (Афон у Греції), і побачив тутешні монастирі, і возлюбив чернецтво. І прийшов

він у один монастир із сущих тут монастирів, і вмолив ігумена його, щоб

возложив він на нього сан чернечий. І він тоді, послухавши його, постриг його і нарік його ім’ям Антоній. І, напутивши його і научивши його чернецтва, сказав

він йому: “Тож іди назад в Русь, і хай буде на тобі благословення од Святої

Гори, бо многі од тебе чорноризцями стануть”. І благословив він його, і відпустив його, сказавши йому: “Іди з миром”. Антоній отож прийшов до Києва і думав: “Де жити?”… І прийшов він на пагорб, де ото Іларіон викопав був печеру, і возлюбив місце се, і вселився в неї, і став молитися Богові… І став він жити тут… Коли ж згуртувалася братія, сказав їм Антоній: “Се Бог вас зібрав, братія… Живіте осібно. Я поставлю вам ігумена, а сам хочу в іншу гору сісти один, усамітнившись, як ото і раніш я був звик”. Братія ж та ігумен жили в печері. А коли братії умножилося і не могли вони вміститися в печеру, то задумали вони поставити монастир зовні печери. І прийшов ігумен і братія до Антонія, і сказали вони йому: “Отче! Умножилося братії, і не можемо ми вміститися в печері. Коли б повелів Бог і твоя молитва, то поставили б ми церкву малу зовні печери”. І повелів їм Антоній.…І почали називати монастир Печерським; тому що жили було ченці раніш у печері, то од того прозвався монастир Печерським. Постав же Печерський монастир по благословенню Святої Гори».

Завдання

Розташувати подані слова відповідно до повноважень у церкві від найвищої:

Єпископи, • ігумени монастирів, • київський митрополит, • ченці (монахи), • парафіяни – громада віруючих одного храму, • священики та диякони.

          Завдання (на слайді)

Переглянути давні  пам'ятки та зробити висновок про значення християнської церкви для давньої Русі.

Підсумок уроку

Скласти 5-6 речень про зміни в житті суспільства, пов'язані із запровадженням християнства як державної релігії.

Оцінювання знань

Кожен учень оцінює свою роботу на усіх етапах при виконанні завдань, враховує свою активність (від 1 до 3 балів за кожне завдання)

Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про пам'ятку архітектури даного періоду

(дозволяється у вигляді презентації)

 Урок 4

Тема уроку «Русь-Україна наприкінці X на початку XІ століття» Узагальнення матеріалу. Контроль знань

МЕТА: узагальнити та  систематизувати знання учнів про розквіт

              Русі – України к.10-у і пол..11 ст.; закріпити основні       

              історичні постаті;  розвивати навички застосування  

              навчальної інформації; історичні дати, події, історичні  

              постаті   історичні дати, події,

              роботи в групі; формувати усне мовлення; образне

              мислення; логічність думок;

              виховувати толерантне ставлення до думок інших; повагу до історії            

              своєї країни.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення та систематизації знань, контроль знань

ВИД УРОКУ: урок-подорож.

ОБЛАДНАННЯ: картки-завдання, ілюстрації, довідник.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

      Протягом минулих уроків ми вивчали державу, яка простяглася від Карпат до Кавказу; від Волги до моря:

-          Як називається ця держава?

-           

Наш період вивчення теми охоплював кінець 10-І пол.. 11 ст.

-          Діяльність яких князів ми вивчали?

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

    Сьогодні на уроці ми генералізуємо наші знання з теми. Мета нашого уроку :

-          узагальнити і систематизувати наші знання про розквіт Русі;

-          закріпити основні події, історичні дати, постаті та терміни;

-          вміти застосовувати навчальну інформацію;

-          працювати в групі;

-          поважати нашу багатовікову і неповторну історію.

Урок наш незвичайний. Ми відправляємось у подорож. Дорогою ми зробимо зупинки, на нас чекають неповторні пригоди. Завдання нашої подорожі – швидко та якнайкраще вийти з усіх пригод. Готові? Тоді вперед вирушаємо назустріч пригодам.

ІV. Основна частина уроку.

І зупинка

« ЧАСОВА ПРІРВА»

Ми стоїмо на краю глибокої часової прірви і врятувати нас може тільки правильне виконання завдання.

Завдання  Із запропонованих цифр скласти дату, яка вивчалась

                  протягом теми.

1. 889  -----  988р.;

2. 699------   996р.;

3. 1091-----1019р.;

4. 0316----- 1036р.;

5. 5101----- 1051р.

Завдання  Назвати події, що сталися у ці роки.

ІІ зупинка

«ХАЩІ ПОНЯТЬ»

Ми заблукали у дуже цікавому місці. Щоб вибратися звідси треба правильно розкрити значення історичного терміну.

Завдання  Кожен учень отримує індивідуально завдання і думає, як

                  пояснити термін. -( 2 хв.).

- бояри - знатні люди;

- дружина – військо князя;

- віче – народні збори;

- холопи – раби;

- печеніги – войовничі племена;

- вотчина – земельне спадкове землеволодіння;

- князь – правитель Київської Русі;

- гривна – грошова одиниця;

- монархія – форма державного правління, де влада належить одній

                      особі;

-          натуральний податок – продукти або врожай.

ІІІ. зупинка

« ЗАПЛУТАНКА»

Це дуже таємниче місце. Одному не можна вибратися звідси. Тут потрібна група розумних, винахідливих та енергійних.

Завдання  Кожна група отримує «Заплутанку». Із наведених

                  не послідовних  слів треба скласти розповідь.

І КАРТКА

Дніпро, охрестити, нове ім.’я, 988р., люди, князь Володимир, плакати, ворог князя, Десятинна церква, будувати.

ІІ КАРТКА

«Руська Правда», штрафи, Ярослав Мудрий, 18 статей, перший звід законів, покарання, судив, князь

ІV зупинка

« ЛІТЕРАТУРНА»

А зараз пропоную відпочити і завітати на літературну зупинку.

  - Як у народі називали Володимира Великого?

Звав тебе народ ласкавим

Називав теж сонцем ясним

Бо зробив ти край великим

А свій люд багатим, щасним

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу й до Карпат

І від моря аж до Волги

Став великий панувати

Християнську вніс ти віру

У народ мов цвіт обнови

Що красив би нашу землю

Світлом правди і любові

І розбивши печенігів

Жив з сусідами у згоді

Лад поширював в державі

І добробут у народі

Тож за твого панування

Край розцвів як цвіт обнови

І за те ти в нас великий

А святий у церкві божій.

-          Назвіть доказ того, що люди вшанували велич Володимира?

-          Пам’ятник Святому Володимиру.

Він стоїть, Великий Володимир,

На горі високій над Дніпром!

З ним, із князем, все пережили ми

Під його покровом і хрестом.

Все пройшло: і гуни, і монголи –

Осоружна Азії орда…

Тільки він, наш охоронець волі,

Огляда лани широкополі

Нашу землю рідну огляда.

Все згоріло і пішло із димом

Все спливло розбурханим Дніпром

Тільки він, Великий Володимир,

Оживляє силу і надію

Животворним праведним хрестом.

-          Що сказав Ярослав Мудрий своїм синам перед смертю?

Поезія О. Олеся

Пролетіли дні короткі…

Перед смертю Ярослав

Всіх своїх синів покликав

І з любов’ю проказав:

« Вас, я діти покидаю,

Йду я в ліпшу сторону,

Але діти пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді.

Тільки мир усе збере,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети

Ви державу зруйнувавши

Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

Що придбали вам батьки,

І тинятиметесь всюди,

Як вигнанці жебраки.

V зупинка.

« ХТО ТИ – ІСТОРИЧНИЙ ГЕРОЙ»

Завдання  - За описом вгадати історичну особу.

А) донька князя  Русі-України. Стала дружиною французького короля Генріха І. Її син Філіп став королем Франції. Їдучи до Франції взяла з собою книгу – слов’янське Євангеліє. ( Анна)

Б) син Володимира Великого. Після смерті батька розпочав боротьбу за київський престол. У цій боротьбі йому допомагав тесть польський король Болеслав І Хоробрий. Отримав поразку і втік до печенігів. ( Святополк)

В) київський князь. Відкривав школи і бібліотеки. Побудував Софійський собор. Виявляв велику охоту до книг – за це його прозвали Мудрий. А також мав прізвисько «тесть Європи». (Ярослав Мудрий ).

VІ зупинка

« СОЦІАЛЬНА ПІРАМІДА»

           У Русі було дуже багато різних соціальних груп населення.

Завдання.

Поставити соціальні групи у правильній послідовності від найвищої до найнижчої. Один учень виконує роботу на дошці, інший учень робить перевірку.

Князь

Бояри

Вище духівництво

Дружина

Духівництво

Купці

Ремісники

Вільні селяни

Залежні селяни

Раби

VІІ зупинка

« ІСТОРИЧНЕ ФЕХТУВАННЯ»

Завдання  - Учні ставлять один одному запитання по вивченому

                    матеріалу, заробляючи бонусні бали.

VІІІ зупинка

«Тестування»

V. Підсумок уроку.

     Ось і закінчилася наша подорож. Я думаю наша подорож виявилася для вас цікавою і корисною і допомогла закріпити знання про розквіт Русі.

     Ви – молодці. Дуже вправно виконали всі завдання, не зважаючи на допущені помилки. Мудрі люди кажуть «Не помиляється той, хто нічого не робить».

     Виставлення оцінок + коментування.

VІ Домашнє завдання.

 Скласти історичний кросворд з 10 термінів.