БЛОГ УЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ЛАПКО ЮЛІЇ МИКОЛАЇВНИ: грудня 2015

Інноваційні форми роботи та технології

Викладання історії в школі вимагає сьогодні не тільки виконання основних функцій учителя – навчити та виховати учня, а, відповідно, навчитися самому. Це вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. Цього року розпочала роботу над проблемою "Використання різних форм та методів на уроках історії з метою активізації пізнавальної діяльності учнів"

Я вважаю, що сьогодні інноваційні методи набувають усе більшої популярності. Ефективнішим стає навчання під час використання інтерактивної дошки, комп’ютера та проектора. Інтерактивна дошка – цінний інструмент для навчання учнів усього класу. Дошка дає змогу подати інформацію за допомогою різних мультимедійних ресурсів, можна коментувати матеріал, використовувати карти, малюнки, відео.

Велику увагу приділяю створенню мультимедійних презентацій. Це дозволяє мені на уроках використовувати схеми, портрети, тексти, карти. При поясненні матеріалу використовую анімаційні слайди презентації, що дозволяє мені поетапно розглядати з учнями матеріал, акцентувати увагу на головному.

Багато таких уроків використовую у 7 класах. Старі підручники перевантажені матеріалом, учні не в змозі його повністю засвоїти. Презентації, створені самим учителем, дозволяють логічно вибудувати урок, виділити головне, використовуючи при цьому різноманітну наочність.

Розвиток суспільства вимагає сьогодні використовувати нові технології в усіх сферах життя. Це має відношення і до сучасної школи, у якій учитель використовує комп’ютер у своїй діяльності для підвищення ефективності уроків.

Ігрова діяльність на уроках історії

Викладання історії в школі вимагає сьогодні не тільки виконання основних функцій вчителя – навчити і виховати учня, а , відповідно, навчитися самому. Це вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. Можливо, слід звернутися до відомих педагогів, які радили для досягнення ефективності навчання «… якомога більше запитувати, опитане засвоювати, тому, хто засвоїв, запитати інших – ці три правила дають можливість учневі перемагати вчителя». Ян Каменський радив і педагогам, і учням якомога частіше застосовувати саме третє правило, адже «навчаючи інших, ми самі навчаємося». І саме інтерактивне навчання допомагає це зробити. Це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Декілька років поспіль, викладаючи історію у 5-6 класах, я працювала над проблемою «Ігрова діяльність на уроках історії». Усі ми знаємо, якими різними за рівнем розвитку і засвоєння навчального матеріалу бувають класи. Кожний учень має свої особливості, інтереси, досвід. Тому і рівень навчального матеріалу повинен бути таким, щоб у його засвоєнні за необхідності допомогли інші учні або вчитель.

Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства. Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю дітей 5-7 класів є емоційність і допитливість , прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці.

Але слід пам’ятати, що гра на уроці буде результативною лише в разі дотримання наступних принципів і правил :

1. Чітке усвідомлення дидактичних цілей використання ігрових елементів у навчальному процесі.

2. Відсутність сторонніх спостерігачів. При цьому залучення всіх дітей класу до активної діяльності .

3. Забезпечення в ігровій діяльності моменту несподіваності, непередбачуваності.

4. Зміни правил гри, щоб не втрачати зацікавленості учнів.

5. Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання можливостей гри для розвитку вміння працювати в колективі.

Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе, дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає в тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня.

Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог:

- врахувувати вікові, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;

- дотримуватись принципу доступності;

- враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;

- створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;

- залучити до роботи всіх дітей;

- застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.

Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей.

Навчальна гра дозволяє досягти низки важливих цілей:

1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);

2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, співставлення, творчих здібностей).

3) Виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін).

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:

Підготовчий етап

«Дерево пізнання» Умови цієї гри дуже прості: учням пропонується до певної частини навчального матеріалу (можливо, й до цілого уроку) скласти 1—3 запитання (залежно від рівня підготовленості класу). Запитання занотовуються на маленьких аркушах (краще, щоб у формі листочків дерева) і подаються вчителеві. Найзмістовніші з них учитель відзначає як запитання-переможці й причіплює їх до дерева пізнання (малюнок на ватмані, прикріплений до дошки. Дану гру часто використовую для перевірки домашнього завдання. Учням дуже цікава така форма роботи.

«Три речення». Для того, щоб навчити учнів виділяти головне я проводжу цю гру. Зачитавши документ пропоную дітям передати його зміст трьома простими реченнями.

«Аукціон імен, понять, назв». Цю гру доцільно проводити на уроках узагальнення або в кінці уроку на закріплення матеріалу. Ця гра допомагає покращувати увагу, пам'ять, мислення.

«Чарівний олівець». У цю гру діти грають залюбки. «Чарівний олівець» може «оживити» легендарних засновників Києва, допоможе створити герб родини або рідного міста (села), портрет козака.

Етап проведення гри

Етап узагальнення, аналізу результатів

На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі я використовую такі види ігор:

5. «Разок намиста». У цій можуть брати участь як окремі школярі, так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «Розквіт Київської Русі». Перший учасник гри називає імя когось з історичних діячів того періоду, приміром «Ярослав Мудрий». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово, словосполучення за темою: «Ярослав Мудрий, Софія Київська». Третій повторює твердження попередника й додає своє: «Ярослав Мудрий, Софія Київська, Золоті Ворота...». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів — справжній разок намиста! — до певної теми. Учень, який довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить увесь разок намистин-слів.

6. Також на уроках у 5 класі я проводжу фізкультхвилинки, щоб діти трішки відпочили. Намагаюся підбирати їх відповідно до розділу, який вивчається. До розділу «Козацька Україна» підібрала ось таку:

Козаки голосували,

Шапки догори кидали (руки піднімаємо вгору),

Кошового вибирали

Мудрого і сильного (руки до плеч)

Козаченька вільного. (руки на пояс ).

Шапки високо летять (руки вгору)

Хлопці голосно галдять.(хитаємо головою)

Ну, а ми галдіть не будем,

Все, що знаєм, не забудем (руки опускаємо)

7. Ігри-загадки. Цю форму ігор використовувала майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, такі загадки:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі (Данило).

«Може, птах, а може, ні:

Ледь торкається води,

Бо, легкий і прудкокрилий,

Має човен той вітрила.

А в негоду просто так

Веслуватиме козак.

Човен морем знай гуляє,

Бранців з каторг визволяє».

(Козацький човен — чайка)

Звитяжець, лицар, вправний воїн

Стрілу знаходив він у полі,

Що, вирушаючи в похід,

Вперед пускав як оберіг;

Ворожі кулі під час січі

Ловив за хмарами й у вічі

Своєму кривдникові кидав.

Сто битв з ординцями він виграв,

Зі смертю тричі зустрічався

Й щоразу жартом відкуплявся —

Прожив, казали, двісті літ,

Бо був чаклун і ворожбит.

А ще казали, що від Бога

Наказ він мав: допоки змога

Країну рідну захищати,

З неволі бранців визволяти. (Кошовий отаман Іван Сірко)

Спостерігаючи протягом І семестру за роботою учнів на ігрових уроках з історії у 5 класах, я вивчала всі види діяльності та поведінки учнів, що дало можливість розробити запитання, які дозволяють визначити рівень ігрового інтересу учнів. Запитання були укладені у вигляді тестів, які запропонували 38 учням 5-х класів. Відповіді розділилися таким чином:

1. Чи виникає у тебе інтерес до ігрової діяльності на уроці історії?

А) Виникає завжди – 30 уч.

Б) ні, не виникає – 3 уч.

В) інколи – 5 уч.

2. Якого вигляду набуває цей інтерес?

А) хочеться розв’язати те, що пропонує вчитель – 15 уч.

Б) хочеться скласти власні ігрові завдання і запропонувати їх товаришам – 23 уч.

3. Найбільш цікавими, на твій погляд, є такі ігри, де гравець:

А) діє особисто – 10 уч.

Б) діє разом з командою – 28 уч.

4. Найбільш цікавими для тебе є ігри, які вимагають:

А) логічного мислення – 10 уч.

Б) швидкої реакції – 8 уч.

В) кмітливості та дотепності – 20 уч.

Отже, виходячи з вищесказаного, пізнавальний інтерес під час ігрових уроків у дітей очевидний і сягає високого рівня. Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів, робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим.